На Рівненщині 46-річна жінка народила 18-ту дитину
Жителька села Познань на Рівненщині народила 18-ту дитину. Дівчинка вагою понад 3,5 кг з’явилася на світ здоровою, а пологи минули добре, пише zakarpatpost.net з посиланням на популярну на Закарпатті газету «ПОРАДИ».
46-річна Любов Ковалевич не може натішитися своєю новонародженою донечкою, котру вже назвала Тамілою – це ім’я обрала ще під час вагітності. У пологовому будинку райцентра Рокитне жінка народжує майже щороку. Чоловік із заробітків мчить до рідного села, аби привітати дружину та доньку. «Нема такого, щоб сказали: не треба, не хочу, вистачить», – каже породілля ТСН.
Випроваджують Ковалевичів всім пологовим – акушери впевнені, що Любов приїде народжувати до них ще. В селі Познань збирається повна хата дорослих і малих дітей, щоби привітати немовля та маму. 10-річна Оксана лаконічно розповідає, як разом вживаються. «Коли сваримося, коли миримося», – каже вона. Серед гамору та захвату на сестричку споглядає 1-річний Тимофійко – тепер йому доведеться поступитися колискою найменшій. Так робили усі діти, каже Любов, але навіть згадуючи послідовно, хто за ким народився, збивається.
Родина виживає на заробітки батька, а тепер і трьох зятів. Ще є державна допомога на дітей, виручає й домашнє господарство. Щоб прогодувати усіх в родині, на рік колють чотирьох кабанів, на день варять до 10 літрів борщу, а коли захочуть пельменів на вечерю, то доводиться їх зліпити не менше півтисячі. «40 онуків, а правнуків 38. Я лічила та й забула вже», – каже бабуся немовляти Ірина Ковалевич.
Слід зазначити, що Любов Ковалевич вже мала 18 пологів, однак дітей у сімействі – 17. Один хлопчик помер. Найстаршій дитині зараз 26 років. Батьки Люби теж багатодітні: вони народили по 9 і 15 дітей. Четверо дітей сім’ї Ковалевичів вже мають свої родини і не живуть з батьками.
Але найцікавіше, що жінка – навіть не рекордсменка свого регіону. 44-річна Світлана з сусіднього села Глинне цього місяця має народити вже 19-ту дитину.
Однак обидві жінки готові не зупинятися й планують народжувати далі, саме для того старших дітей виховали так, щоб вони допомагали ставити на ноги молодших.
